Ви ніколи не задумувались наскільке страшне це слово “буденність”? Так, звістно, не саме слово, а те що воно означає. Перефразовуючи слова одного з персонажів фільму “Афоня”, хочиться сказати, не так страшне “вбивство” - бо воно лише вбиває, не так страшне “пограбування” - воно леше грабує, а страшна “буденність”… Саме з її мовчазної згоди робляться всі біди в нашому житті.
Вз’яти, наприклад, кохання. Всі одружені мають зрозуміти. Згадайте ті часи, коли ви ще зустрічались. З трепетом у серці, ви бігли на нове побачення. В руках - букет квітів, а серце переповнювали водночас радість і якесь приємне відчуття хвилювання. Летіли не відчуваючи землі під ногами. Одружились… А що тепер? Повертаючись з роботи, навіть якшо і промайне в голові думка про купівлю дружині квіти, ви находете 1000 та 1 причину щоб цього неробити. Від втоми після 
важкого робочого дня і просто до того, що сьогодні - ні, краще завтра… Але завтра все повториться. Буденність…
А пам’ятаєте фільм “Іронія долі або з легким паром”, як говорив Іполіт? “Мы разучились делать маленькие глупости. Мы перестали лазить в окна к любимым женщинам…” Саме так! Знову таки… буденність… Вона нищить все. Саме через неї життя набуває сірого відтінку. Ми забуваємо які чудові речі нас оточують. Коли ви в останній раз насолоджувались заходом сонця? Чи просто стояли і раділи подиху вітра у ваше лице?…
Робота->магазин->дім->знову робота… Нарешті вихідні! І як ми їх проводимо? Втупившись в телевізор? Прибераєте квартиру? Йдете на базар? Це все не те! Коли ви в останнє були в театрі чи ходили в кіно? А про клуб з танцями я і взагалі мовчу. Сумно… Ми перестали отримувати від життя насолоду! 
З цією буденність ми перестали звертати увагу не те, що знаходиться внас під ногами чи над головою, ми незвертаємо увагу і на те, що твориться навколо нас. Скільки прекрасного і неповторного знаходиться навкруги. Давайте вб’ємо буденність! Завтра, коли ви будете поспішати на роботу, зупиніться на мить і озерніться. Я впевнений, ви побочите, що світ красивий і цікавий. Радійте йому! Життя надто коротке, щоб перейматись дрібничками буденності. Отримайте насолоду від ЖИТТЯ!
Один коментар до “Буденність…”
oxamyt
Дуже гарно написано, влучно! Я погоджуюсь, що сьогодні люди стали заручникам буденності, але найстрашніше, що вони настільки до цього звикли, що навіть не бачать причини звільнитися з цього вбивчого ярма. Буденність, як отрута, поступово отруює людський організм, який втратив імунітет з нею боротися. На жаль, людям подобається буденність, бо не вимагає зайвих зусиль та емоцій: пішов на роботу, прийшов з роботи, втупився в телевізор — все робиться на автопілоті.
