Jan 05

Павутина віртуального кохання.На просторах інтернету зараз розвелось багато сайтів знайомств і соціальних мереж. Всі когось шукають. Одні однокласників, з якими давно втратили зв’язок, одні “старих” друзів, а можливо і нових. Але є ще одна група людей, ті, які шукають більш інтимних почуттів. Про них я сьогодні і поговорю.

Пам’ятаєте ті часи коли в газетах, та й по радіо звучали оголошення: “Симпатична сторойна блондинка, 21 р. познайомиться з чоловіком для серйозних відносин…”. Ті Віртуальний поцілунокчаси давно минули, хоча і зараз в деяких бульварних газетах можна знайти декілька таких оголошень. Натомість їх прийшов інтернет з своїм безмежним потенціалом. Велика кількість сайтів знайомств заполонили простори віртуальної мережі. Ще тоді, коли з’являлись такі перші сайти, вони мали багато недоліків. Фотографія, ось по чому лише могла судити людина про свій вибір. І якщо вона більш-менш підходила, починали летіти з одного кінця планети в інший електронні листівки. Тепер все по іншому. Став доступний як відео так і голосовий зв’язок. Можна не лише подивитись як рухається людина, а й почути її голос. Звісно, ще не можна почути запах її волосся, дотик ніжної руки. Але у всьому цьому є і друга сторона медалі. Є багато людей, які соромляться своєї зовнішності чи просто живуть скажімо в якомусь віддаленому куточку, де з вибором дівчат, туговато. Ось і приходиться звертатись до послуг таких сайтів.brynetka.jpg

            На мою думку, в будь-якій справі в інтернеті є один вагомий недолік, це неконтрольованість. Ніколи не знаєш чи правда ховається за всіма цими мільйонами байтів, фото, тексту. Чи дійсно там, на другому кінця з’єднання сиди така чарівна брюнетка чи навіть блондинка, яка так розуміє тебе і головне порушує твоє уявлення про стереотип “блондинки з порожньою головою”? Саме через це, дуже багато буває випадків, що знайомляться в люди в інтернеті, спілкуються і доходить до того, що пора б вже зустрітись і в реалі. І все рушиться при зустрічі. А буває, досить часто, що взагалі хтось не приходить на зустріч, або уникає її, боячись що все може виявитись нереальним. І тоді продовжуються віртуальне спілкування, а інколи відбувається і віртуальний секс. Звісно, це ніяк не порівняти з реальністю, але як кажуть, краще суниця в руках, чим журавель в небі. Чи можливо я не правий?

            Звичайно, не рідкістю є випадки, коли люди познайомились в інтернеті, а зустрівшись потім в реальному житті, закохуються. А коли їх знайомі запитують, де вони зустріли один одного, то з посмішкою на вустах, закохані відповідають, що “все розпочалось з віртуального кохання”.

            zavus.jpgЩо віртуальне кохання відрізняється від реального, це зрозуміло. Що воно допомагає, вільніше почувати себе в спілкуванні, не комплексувати, це також зрозуміло. Але як і в віртуальних так і реальних почуттях є свої плюси та мінуси. Головне, щоб людина усвідомлювала різницю і завжди мого переключати внутрішній тумблер з позиції “віртуальність” на “реальність”. Проблеми виникають, не тоді, коли людина намагається знайти собі іншу половинку, використовуючи новітні комп’ютерні досягнення, а тоді, коли заклинює тумблер і втрачається зв’язок з реальністю. Саме тоді приходиться приймати радикальні рішення щоб врятувати залишки особистості в її реальному тілі, повною ампутацією модема.

 

 

p.s.: буду дуже вдячний за Вашу думку стосовно цього питання. А можливо у Вас є своє історія віртуальних відносин? Пишіть, не соромтесь.

2 коментарі до “Інтернет та Кохання.”

Vovanada

4:40 am / 6 Jan 2009

вже багато з ким знайомився в Інтернеті і багато з ким зустрічався… як правило, людина була в Інтернеті такою ж.

але кохання на відстані – це дуже важко, тому, як на мене, не потрібно затягувати його або ж взагалі лишати в Інтернеті, а виносити в реальне життя 🙂

Pasha!

12:49 pm / 6 Jan 2009

Так, кохати на відстані важко. Існує навіть така думка серед учених, що чоловіка до жінки тягне, не що інше, як запах одного з гормонів. Він як наркотик, до нього можна привикнути, якщо часто, а можна і навпаки, відвикнути. Кажуть навіть, що чоловіка відпускати від себе більш ніж 12 днів не можна, бо відвикне. 🙂

Коментувати